Зелений тариф в Україні: як працює, хто може отримати та яку вигоду приносить

1. Що таке «зелений тариф»
2. Суть «зеленого» тарифу
3. Законодавча база
4. «Зелений» тариф для підприємств
5. «Зелений» тариф для приватних домовласників
6. Чинники, що впливають на окупність та прибутковість
7. Виклики та проблеми системи
8. Перспективи розвитку «зеленого» тарифу в Україні

 

 

Що таке «зелений тариф»

Зелений тариф – це спеціальна державна політика, за якої електроенергія, вироблена з використанням альтернативних джерел (наприклад, сонячні панелі, вітрові установки, біопаливо та малі гідроелектростанції), викуповується державою за підвищеною ціною. Цей захід стимулює розвиток відновлюваних джерел енергії та залучення інвестицій у чисту енергетику.

Історія: від США до України

Ідея зеленого тарифу вперше оформилася на законодавчому рівні у США наприкінці 1970-х років, коли було прийнято ключові закони, спрямовані на заохочення енергозбереження та використання альтернативної енергетики. Сьогодні це поширена практика у багатьох країнах світу.

В Україні програма зеленого тарифу почала розвиватися пізніше: перші значущі законодавчі кроки було зроблено у 2008 році, а потім закріплено у законі про електроенергетику з поправками 2015 року. Мета — створити для фізичних та юридичних осіб можливість продавати державі вироблену за допомогою ВДЕ електроенергію за вигідними ставками.

Чому актуально для України

• Стимулювання інвестицій у ВІЕ — високі тарифи роблять встановлення сонячних та вітрових станцій економічно привабливим як для домогосподарств, так і для підприємств.
• Розвиток енергетичної незалежності - зниження залежності від традиційних джерел та вугільної генерації.
• Екологічна вигода — зменшення шкідливих викидів та перехід до стійкішої енергетики.
• Практичність для приватних користувачів - можливість встановити СЕС потужністю до 30 кВт і продавати надлишки електроенергії, що вигідніше, ніж економити на рахунках.

Суть «зеленого» тарифу

Визначення та для кого він діє

Зелений тариф — це встановлений державою механізм, який дозволяє продавати електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, за ціною, вищою від ринкової. 
Програма діє як приватних домогосподарств, так підприємств, які встановлюють устаткування генерації альтернативної енергії.

• Для фізичних осіб ліміт потужності становить 30 кВт. Це означає, що власники приватних будинків можуть поставити сонячні панелі на даху чи у дворі, забезпечувати себе енергією та продавати надлишки державі.
• Для юридичних осіб вимоги суворіші: необхідна ліцензія, дотримання технічних стандартів та проходження сертифікацій. Але дохід від продажу електроенергії в рамках тарифу може бути значним та довгостроковим.

Альтернативні джерела енергії у програмі

Під дію зеленого тарифу підпадають кілька видів відновлюваних джерел енергії (ВІЕ):

• Сонячна енергія - найпопулярніший і найдоступніший варіант.
• Вітроенергетика – використовується як на промислових вітропарках, так і на окремих установках.
• Біопаливо та біогаз — переробка органічних відходів, сільгосппродуктів.
• Мала гідроенергетика - невеликі ГЕС, які не завдають шкоди екології річок.

Саме ці напрями підтримуються державою та потрапляють під пільгові тарифи.

 

Переваги «зеленого» тарифу перед традиційною енергетикою

1. Економічна вигода

• Власники одержують не тільки безкоштовну електрику для власного споживання, а й стабільний дохід від продажу надлишків.
• Ціна закупівлі фіксується в євро, що робить її стабільнішою порівняно з гривнею.

2. Екологічність

• Використання сонячних та вітрових станцій знижує викиди CO₂.
• Підтримка світової тенденції переходу на чисту енергетику.

3. Енергетична незалежність

• Україна отримує можливість знижувати залежність від традиційних джерел – вугілля, газу та атомної енергетики.
• Приватні домогосподарства стають автономнішими, особливо в умовах перебоїв з електропостачанням.

Таким чином, «зелений тариф» — це не просто фінансовий стимул, а комплексна державна програма, яка поєднує зиск для громадян, бізнесу та самої країни.

Законодавча база

 

Основні закони та нормативи

В Україні механізм «зеленого тарифу» регулюється такими документами:

• Закон України «Про електроенергетику» (2008 р.) запровадив поняття «зеленого тарифу».
• Поправки 2015 року дозволили встановлювати сонячні станції до 30 кВт для приватних осіб, а також використовувати обладнання іноземних виробників.
• Закон України «Про ринок електричної енергії» (2017 р.) закріпив модель функціонування енергоринку з урахуванням європейських норм.
• Постанови НКРЕКУ (Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг) визначають методику розрахунку тарифу та порядок виплат.

 

Термін дії програми

Програма "зеленого тарифу" діє до 2030 року. Усі, хто підключить свою сонячну чи вітрову станцію до цієї дати, зможуть продавати електроенергію державі за підвищеними ставками.

 

Поступове зниження тарифів у гривні

Тарифи прив'язані до євро, але розрахунки та виплати здійснюються у гривні за офіційним курсом НБУ на день продажу електроенергії. 
Це захищає учасників ринку від інфляції та знецінення національної валюти.

Для розуміння наведемо орієнтовні розрахунки (при курсі 1 євро ≈ 42 грн, актуальний курс потрібно перевіряти НБУ):

• До 2020 року 
  – приватні СЕС: 0,18 €/кВт·год ≈ 7,56 грн/кВт·год 
  – промислові СЕС: 0,15–0,164 €/кВт·год ≈ 6,30–6,89 грн/кВт·год
• 
  До 2025 року 
  – приватні СЕС: 0,16 €/кВт·год ≈ 6,72 грн/кВт·год 
  – промислові СЕС: 0,141–0,152 €/кВт·год ≈ 5,92–6,38 грн/кВт·год
• 
  До 2030 року 
  – приватні СЕС: 0,145 €/кВт·год ≈ 6,09 грн/кВт·год 
  – промислові СЕС: 0,127–0,139 €/кВт·год ≈ 5,33–5,84 грн/кВт·год

Чому тарифи знижуються

1. Зниження вартості обладнання – сонячні панелі та інвертори стають доступнішими.
2. Зниження навантаження на енергосистему — висока ціна потрібна лише на старті, щоби стимулювати ринок.
3. Європейський досвід — у всіх країнах ЄС тарифи на ВДЕ також поступово знижуються.

---

Таким чином, хоча тарифи в гривні поступово зменшуються, вони все одно значно вищі за роздрібну ціну електроенергії для населення (≈2,64 грн/кВт·год у 2025 р.), що робить встановлення сонячних станцій, як і раніше, вигідною.

 

«Зелений» тариф для підприємств

Умови підключення для компаній

Підприємства, які хочуть виробляти електроенергію з альтернативних джерел (сонячні електростанції, вітропарки, біогазові комплекси та ін.) та продавати її державі за «зеленим» тарифом, мають виконати низку вимог:

• Використовувати обладнання, що відповідає міжнародним та українським стандартам.
• Отримати ліцензію виробництва електроенергії.
• Пройти обов'язкову експертизу та сертифікацію обладнання.
• Укласти договір купівлі-продажу із гарантованим покупцем (ДП «Гарантований покупець»).

 

Покрокова процедура оформлення

Для юридичних процес підключення до програми включає кілька етапів:

1. Закупівля обладнання, сертифікованого та відповідного нормативам.
2. Монтаж та запуск станції (наземної чи дахової).
3. Отримання ліцензії виробництва електроенергії.
4. Проходження експертизи – перевірка відповідності обладнання стандартам.
5. Визначення тарифу та подання документів до НКРЕКУ.
6. Укладання договору купівлі-продажу електроенергії із державним підприємством.

 

Чинні ставки для підприємств (у гривні)

Тарифи залежать від типу сонячної електростанції та дати її введення в експлуатацію. 
(Розрахунок наведений за умовного курсу 1 євро ≈ 42 грн, реальний курс уточнюється за даними НБУ).

• Наземні сонячні станції
  • до 2020 року - 0,15 €/кВт·год ≈ 6,3 грн/кВт·год
  • до 2025 року - 0,141 €/кВт·год ≈ 5,9 грн/кВт·год
  • до 2030 року - 0,127 €/кВт·год ≈ 5,3 грн/кВт·год
• Дахові сонячні станції
  • до 2020 року - 0,164 €/кВт·год ≈ 6,9 грн/кВт·год
  • до 2025 року - 0,152 €/кВт·год ≈ 6,4 грн/кВт·год
  • до 2030 року - 0,139 €/кВт·год ≈ 5,8 грн/кВт·год

Для порівняння: середня вартість електроенергії для підприємств в Україні на ринку у 2025 році становить близько 4,0–4,5 грн/кВт·год. Таким чином, «зелений тариф» забезпечує значно більшу ціну.

 

Перспективи для бізнесу

1. Стабільний дохід 
   — гарантований викуп виробленої електроенергії державою за фіксованими ставками протягом усього терміну дії договору.
2. Інвестиційна привабливість 
   — окупність проектів у середньому становить 4–7 років, після чого станції дають чистий прибуток.
3. Репутаційний ефект 
   — компанії, які використовують ВДЕ, позиціонують себе як соціально відповідальний бізнес, що піклується про екологію.
4. Підтримка з боку держави та ЄС 
   — у перспективі можливе залучення пільгового кредитування та грантових програм для модернізації енергосистем.

Таким чином, участь у програмі «зеленого тарифу» дає бізнесу не лише економічний зиск, а й довгострокові перспективи розвитку у сфері сталої енергетики.

 

«Зелений» тариф для приватних домовласників

 

Можливості для громадян

Власники приватних будинків можуть встановлювати сонячні електростанції (СЕС) потужністю до 30 кВт та продавати надлишки електроенергії державі. При цьому:

• електроенергія для власних потреб використовується безкоштовно,
• надлишок автоматично продається в мережу за «зеленим» тарифом,
• держава гарантовано викуповує електроенергію до 2030 року.

 

Спрощена процедура підключення

На відміну від підприємств громадянам не потрібно отримувати ліцензію на виробництво електроенергії. Процес виглядає так:

1. Встановлення та підключення сонячної електростанції.
2. Підключення до мережі та встановлення двостороннього лічильника.
3. Подання документів до обленерго та укладання договору купівлі-продажу електроенергії.

Термін підключення

В середньому процедура оформлення триває до 2 місяців з моменту подання заявки.

 

Актуальні тарифи для приватних СЕС (у гривні)

(Розрахунок за умовного курсу 1 євро ≈ 42 грн, актуальний курс уточнюється по НБУ).

• Для СЕС, введених в експлуатацію до кінця 2024 року, — 0,164 €/кВт·год ≈ 6,9 грн/кВт·год.
• Для СЕС, введених в експлуатацію з 2025 року, — 0,139 €/кВт·год ≈ 5,8 грн/кВт·год.

Для порівняння: середня ціна електроенергії для населення в Україні становить близько 2,64 грн/кВт·год. Тобто дохід від продажу надлишків за «зеленим» тарифом більш ніж у 2 рази вищий, ніж собівартість споживаної енергії.

 

Практичні приклади окупності

1. Станція потужністю 10 квт

• Середнє вироблення: ~12 000 кВт · год на рік.
• Власне споживання: ~ 4000 кВт · год.
• Надлишки на продаж: ~8 000 кВт·год.
• Дохід за тарифом 6,9 грн/кВт·год = 55 200 грн на рік.
• Вартість встановлення ~250–300 тис. грн.
• Окупність: 5-6 років.

2. Станція потужністю 30 кВт

• Середнє вироблення: ~ 36 000 кВт · год на рік.
• Власне споживання: ~5000 кВт · год.
• Надлишки на продаж: ~31 000 кВт·год.
• Дохід за тарифом 6,9 грн/кВт·год = 213 900 грн на рік.
• Вартість встановлення ~700–800 тис. грн.
• Окупність: 4-5 років.

Таким чином, участь у програмі «зеленого тарифу» для приватних домогосподарств дає реальну можливість не лише забезпечити себе безплатною електроенергією, а й отримувати стабільний пасивний дохід у гривні.

Чинники, що впливають на окупність та прибутковість

 

Окупність та прибутковість установки сонячної електростанції залежать від кількох ключових факторів. Нижче наведено таблицю, яка дозволяє швидко оцінити вплив кожного з них на ефективність роботи системи.

 

Виклики та проблеми системи

 

Незважаючи на явні переваги «зеленого» тарифу, існують фактори, які можуть обмежувати його ефективність та привабливість для бізнесу та приватних осіб.

1. Бюрократія для бізнесу

• Підприємства стикаються з тривалим та складним процесом оформлення: ліцензії, експертизи, погодження тарифів та укладання договорів.
• Це збільшує час запуску станції та може вимагати додаткових витрат на юристів та консультантів.

2. Зниження тарифів у майбутньому

• Держава поступово знижує ставки тарифу кожні кілька років, щоб адаптувати ринок до ринкових цін та зменшити навантаження на бюджет.
• Для нових підключень дохідність буде нижчою, ніж для тих, хто підключився раніше.

3. Залежність виплат від курсу євро

• Тариф фіксований у євро, але виплати здійснюються у гривні за курсом НБУ на день продажу.
• Коливання курсу євро можуть впливати на прибуток учасників програми.

4. Ризики для інвесторів

• Довгострокові проекти потребують значних стартових інвестицій.
• Технологічні збої, нестабільність мережі або помилки монтажу можуть знизити вироблення та уповільнити окупність.
• Необхідно ретельно планувати інвестиції та вибирати надійних підрядників.

Перспективи розвитку «зеленого» тарифу в Україні

"Зелений" тариф створює міцну основу для розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Зниження вартості обладнання та впровадження нових технологій роблять сонячні та вітрові станції дедалі доступнішими, а світовий досвід показує, що ринок ВДЕ залишається стійким навіть при зменшенні державних дотацій.

Програма діє до 2030 року, після чого держава швидше за все запропонує нові форми підтримки: податкові пільги, гранти та розвиток «розумних мереж». Для бізнесу та приватних домовласників це означає збереження можливостей для інвестицій та доходу.

Головна мета «зеленого» тарифу – сприяти енергетичній незалежності країни. Масове використання відновлюваних джерел скорочує залежність від імпорту енергоносіїв та створює стійку, екологічно чисту енергосистему для майбутнього.